Єремія 47

¹Слово Господнє, що надійшло до пророка Еремії про Филистіїв, перш нїж Фараон напав на Газу^{+По дорозї, як вертав з землї Юдейської. Гол. 37, 4.}: ²Так говорить Господь: Вже ринуть води з півночі; прибувають, мов потік заливаючий, і затоплять землю з усїм, що на нїй, всяке місто з осадниками його; тодї закричать люде кругом, заридають усї, що живуть в країнї, ³Почувши гук та тупіт копит у сильних коней його, гуркіт колесниць його й скрипіт коліс його. Батьки й не зирнуть на малечу свою, помлїють бо руки в них ⁴Перед тим днем, що настане, щоб вигубити всїх Филистіїв; погубити й Тир і Сидон з усїма помічниками, що позоставались; бо Господь спустошить Филистіїв, останок острова Кафтора^{+Або, може, Кипра.}. ⁵Олисїла Газа, онїмів Аскалон і прочі долиняне. ⁶Доки же, ти, мечу Господень, ще будеш рубати? Коли вдовольнишся? Заховайся в свою піхву, перестань-вгамуйся! ⁷Та як тобі вгамуватись, коли Господь послав тебе з приказом проти Аскалону й побережжя морського? Туди ж він послав його!